ЖІНОЧА ЗБІРНА З РЕГБІ-7 ЗІГРАЄ У ФІНАЛІ ДРУГОГО ТУРУ ЄВРО-2026

Сьогодні, 28-го червня, у ранковій сесії третього, заключного ігрового дня другого, фінального туру чемпіонату Європи 2026 року з регбі-7 серед команд Дивізіону Trophy — Rugby Europe Sevens Trophy 2026, матчі якого гостинно приймає стадіон «Динамо» столиці Молдови Кишинів, відбулися поєдинки півфінальної стадії турніру. Зокрема, жіноча збірна України зіграла проти господарок туру — національної команди Молдови.

ПІВФІНАЛЬНА СТАДІЯ

УКРАЇНА — МОЛДОВА — 15:14 (15:0)

28 червня. Кишинів. Стадіон «Динамо». Початок — 12:34. Сонячно. Температура +33C°.

Арбітр — Алана Керр (Ірландія).

Україна: 1. Ая Вахиб Хаммад, 2. Оксана Пасічко, 4. Аліна Єфремова, 5. Вікторія Шепель, 6. Юлія Богданова, 7. Єлизавета Гаврилова, 8. Ольга Кузюк, 9. Катерина Сорокіна, 10. Наталія Мазур,11. Єлизавета Гільтайчук, 12. Дар’я Яроцька, 14. Юлія Горошко, 15. Тетяна Мороз. 

Головний тренер — Артем Глинка.  

Молдова: 1. Татьяна Дімітріу, 2. Ольга Ерсов, 4. Марінела Борш, 5. Іонела Донча, 6. Б’янка Рангу, 7. Георгета Кракун, 8. Аделіна Кракун, 9. Світлана Морокіка, 10. Романіта Харгхель, 11. Ніколета Месіна, 12. Ніна Сторкеак, 14. Маріна Піроянші, 15. Оксана Бунічі.

Головний тренер — Іон Чеботарі. 

Ігрові очки:

Спроби: Наталія Мазур (2, 7), Оксана Пасічко (4) — Світлана Морокіка (10), Ніколета Месіна (14). 

Реалізації: немає — Оксана Бунічі (11, 14). 

Як і три тижні тому, на першому турі Євро-2026 у хорватському місті Макарська, збірні України та Молдови в Кишиневі зустрілися на стадії півфіналу. Тоді, нагадаємо, наші красуні доволі легко розібралися з сусідками, вигравши у них з «сухим» рахунком 33:0 (12:0). Звісно, господарки другого туру мріяли про реванш за таку болючу поразку. тим паче що цього разу їм була гарантована підтримка рідних вболівальників. І вони таки ледь не створили сенсацію. Однак в підсумку з мінімальним рахунком, з перевагою в одне ігрове очко — 15:14 — звитягу вигризли «синьо-жовті». А тепер про деталі звітного протистояння.

Коли аналізувати цей матч загалом, то його можна розділити на дві частини — глядачі стали свідками двох таймів, які дуже сильно різнилися між собою. Збірна України розпочала поєдинок наступною сімкою: Оксана Пасічко, Аліна Єфремова, Вікторія Шепель, Юлія Богданова, Єлизавета Гаврилова,  Катерина Сорокіна та Наталія Мазур.

З центра поля м’яч у гру ввели молдаванки, однак впродовж наступних півтори хвилини він кілька разів поперемінно був то в господарок поля, то у гостей. А наприкінці 2-ої хвилини, коли «трикольорові» в центрі ігрового майданчика порушила правила і арбітриня зустрічі Алана Керр з Ірландії призначила вільний для українок, Наталія Мазур з м’ячем змістилася на праву бровку та включила свою вже добре знану у Європі експрес-швидкість, поклавши першу спробу у матчі. Виконуючи реалізацію практично від бокової лінії, шанси влучити у ворота у Вікторії Шепель були мізерні. Але рахунок на табло з 0:0 змінився на 5:0 на нашу користь і це — головне.  

Невдача у дебюті протистояння на бойовому налаштуванні команди господарів ніяк не позначилася. Підопічні Іона Чеботарі намагалися не лише надійно тримати оборону, а й самі при першій нагоді достатньо великими силами йшли вперед. Однак наші красуні за рахунок високого командного пресингу практично позбавляли суперниць будь-яких конструктивних дій в атаці. І зрештою, на 4-ій хвилині змусили «трикольорових» помилитися. Одна з сестер Кракун — та, яку звати прекрасним ім’ям Георгета — мимовільно зіграла рукою вперед і м’яч перейшов до «синьо-жовтих». Оксана Пасічко, яка завжди вирізняється своїми бійцівськими якостями, рішуче самотужки пішла лівим крилом атаки на захисні редути суперниць і таки продавила їх. Вікторія Шепель, виконуючи другий стандарт знову майже від бровки, але тепер вже не на правому фланзі, а на лівому, у ворота не влучила. Втім, рахунок 10:0 за такого перебігу подій на полі виглядав для нас цілком комфортним. 

А остаточно підсумок першого тайму підопічні Артема Глинки зафіксували перед самим свистком на перепочинок. Вкотре запресингувавши молдаванок, які ніяк не могли розігнати свою атаку, «синьо-жовті» заробили сутичку поблизу їхнього залікового поля. Суперниці пручалися, але у завершальній фазі другої хвилі атаки Аліна Єфремова вишуканою в технічному плані та своєчасною з точки зору тактики передачею вивела у черговий рейд до «заліковки» Наталію Мазур і наша капітанка поклала свою другу особисту та третю командну спробу. Вікторія Шепель втретє поспіль з непростої ситуації зі стандарту у ворота не влучила, тож на перепочинок суперниці пішли за рахунку 15:0 на користь збірної України. 

Напевно, багатьом українським вболівальникам та й левовій більшості спеціалістів також, три покладені спроби та гра на «0» в обороні у першій половині зустрічі, здавалися достатньо надійним фундаментом для здобуття п’ятої поспіль на другому турі та 11-го загалом виграшу в межах Євро-2026. Впевнені, що й навіть самі безнадійні оптимісти серед фанатів збірної Молдови на екваторі протистояння не сумнівалися, що свій останній поєдинок на домашньому турі «трикольорові» гратимуть не за золоті нагороди, а за бронзові.

І перша половина другого тайму повністю це підтвердила. Нехай українки більше результативних атак не проводили, але при цьому вони контролювали хід розвитку подій на полі. В усякому разі шансів бодай розмочити «сухий» рахунок у підопічних Іона Чеботарі практично не було, хоча вони й намагалися щось вигадати. Однак все змінилося наприкінці 10-ої хвилини. Почалося все з того, що в черговій нашій атаці Єлизавета Гаврилова зіграла якось неоковирно і м’яч вийшов за бокову лінію в середині поля на правому фланзі нашої атаки. Увівши «диню» в гру, молдаванки, що називається, застрягли в захисних редутах українок, тож не вигадали нічого цікавого і просто банально пробили м’яча ногою вперед. За ним понеслися Світлана Морокіка та Наталія Мазур. Капітанка «синьо-жовтих» легко обігнала суперницю і була першою на м’ячі, наздогнавши його практично на лінії нашої «заліковки». Здавалося, вона його підбере і розпочне черговий наступ нашої збірної. Однак якимось чином «диня» вислизнула з рук нашої «десятки» і таким неочікуваним «подарунком» миттєво скористалася «дев’ятка» команди господарок, поклавши його на газон прямісінько по центральній осі поля. Оксана Бунічі з майже ідеальної позиції реалізацію виконала бездоганно. Тож рахунок з 15:0 змінився на 15:7. 

У цей момент перша спроба, яку наша збірна пропустила за п’ять поєдинків другого туру Євро-2026, виглядала як прикре непорозуміння. Напевно, так воно й було, однак виявилося, що вона не лише додала оптимізму і впевненості молдаванкам, але й десь змусила почати нервувати наших дівчат. І зрештою це призвело до ще одної результативної атаки збірної Молдови, яка за підтримки рідних трибун почала чіплятися за путівку у фінал. Відчувши, як то кажуть, смак крові, господарки поля пішли вперед всією командою і їхній пресинг дав результат. На останній хвилині гри українки (з педагогічних міркувань не будемо називати конкретних імен, бо в регбі, як і загалом у командних ігрових видах, виграє і програє уся команда), що називається, на рівному місці втратили м’яч, який підібрала Ніколета Месіна. Рейд 11-го номера збірної Молдови по лівій бровці зупини не було кому, тож вона без жодного супротиву поклала ігровий снаряд у нашу «заліковку». Оксана Бунічі й другу реалізацію, яку, на відміну від першої, пробивала з насправді дуже непростої позиції, також виконала бездоганно, чим викликала захоплення місцевих вболівальників на трибунах стадіону «Динамо». А головне, вона скоротила відставання збірної Молдови в рахунку до мінімуму — 14:15.

Не знаємо, що в цей момент творилося у головах гравчинь та тренерів збірної України. А от що достеменно зрозуміло, так це те, що більшість з вболівальників «синьо-жовтих» у ці хвилини потягнулися до своїх аптечок за валідолом та іншими заспокійливими медпрепаратами. Якби грати ще залишалося якийсь час, то не беремося прогнозувати, чим цей матч міг закінчитися. Однак це були останні секунди гри. Тож заволодівши м’ячем після того, як молдаванки ввели його в гру з центра поля, наші дівчата (здається, то була Оксана Пасічко) вибили його за межі поля і одразу ж після цього пролунав фінальний свисток арбітрині зустрічі Алани Керр з Ірландії, який зафіксував дуже нервову звитягу «синьо-жовтих». 

Звісно, цей матч, особливо його другий тайм, тренери та гравчині збірної України розберуть до ігрових «молекул». Однак це буде потім, після повернення додому. А зараз необхідно зосередитися на фінальній грі другого туру проти збірної Італії, яка розпочнеться о 18:30 за київським часом. Нагадаємо, що «Скуадра Адзурра» була нашим суперником і в фіналі першого туру Євро-2026 у хорватському місті Макарська три тижні тому. Тоді наші дівчата здобули перемогу з рахунком 24:10 (10:0). Але сьогоднішній матч розпочнеться з рахунку 0:0. При цьому зазначимо, що і ми, і італійки головне завдання на Євро-2026 уже виконали. Адже і перше, і друге місце за сумою двох турів гарантують підвищення у класі на сезон-2027 — місце у елітному Дивізіоні Championships серед ТОП-12 збірних Старого світу.

Додамо, що в півфіналі проти національної команди Грузії збірна Італії зіграла матч, який багато в чому за розвитком подій у ньому нагадує гру України проти Молдови. Перший тайм «Скуадра Адзурра»  виграла з рахунком 10:0. Але по перерві десь так само, як і українки, італійки зарано повірили в перемогу і в підсумку ледь її не втратили. Фінальний свисток зафіксував непросту звитягу команди Лейли Пеннетти з перевагою лише у три ігрові очки — 10:7 (10:0). Тож чекаємо на фінал Україна — Італія…