☰
29.06.2026
Напередодні, 28-го червня, у Кишиневі фінішував другий, заключний тур чемпіонату Європи 2026 року з регбі-7 серед команд Дивізіону Trophy — Rugby Europe Sevens Trophy 2026, матчі якого приймав стадіон столиці Молдови «Динамо». У фіналі жіночого турніру, як і три тижні тому на першому турі у хорватському місті Макарська, зіграли національні збірні Італії та України. У неймовірно напруженому та драматичному протистоянні звитягу в овер-таймі знову «вигризли» підопічні Артема Глинки, які тим самим не тільки завоювали почесний трофей, а й вибороли путівку в елітний Дивізіон Championships і тепер у наступному сезоні-2027 на континентальному форумі гратимуть серед ТОП-12 збірних Старого Світу.
УКРАЇНА — ІТАЛІЯ — 10:5 (5:0, 0:5, ОТ — 5:0)
28 червня. Кишинів. Стадіон «Динамо». Початок — 18:30. Сонячно. Температура +28C°.
Арбітр — Алана Керр (Ірландія).
Україна: 1. Ая Вахиб Хаммад, 2. Оксана Пасічко, 4. Аліна Єфремова, 5. Вікторія Шепель, 6. Юлія Богданова, 7. Єлизавета Гаврилова, 8. Ольга Кузюк, 9. Катерина Сорокіна, 10. Наталія Мазур,11. Єлизавета Гільтайчук, 12. Дар’я Яроцька, 14. Юлія Горошко, 15. Тетяна Мороз.
Головний тренер — Артем Глинка.
Італія: 1. Натаскія Аджіо, 2. Маскія Йєліч, 3. Гіада Мацца, 4. Лара Петретті, 5. Тереза-Софія Блашковіч, 6. Сара Скудері, 7. Мартіна Барабіно, 8. Мартіна Бусана, 9. Гая Бусо, 10. Рубіна-Емма Грассі, 11. Ніколь Мастранджело, 12. Аніта П’єтробон, 14. Габріела Серіо.
Головний тренер — Лейла Пеннетта.
Ігрові очки:
Спроби: Вікторія Шепель (5), Наталія Мазур (17) — Гая Бусо (12).
Реалізації: немає — немає.
Вилучення на 2 хвилини: Аліна Єфремова (2) — немає.
До фіналу другого, вирішального туру Євро-2026 серед жіночих команд Дивізіону Trophy, як і на першому, прогнозовано пробилися збірні України та Італії. Однак, коли три тижні тому у хорватському місті Макарська «синьо-жовті» та «Скуадра Адзурра» на півфінальній стадії, що називається, не помітили суперниць з Молдови (33:0) і Угорщини (26:5) відповідно, то у Кишиневі як українки, так й італійки, в матчах за право зіграти у фіналі ледь не стали авторками сюрпризів зі знаком «—» для своїх вболівальників. Причому хід гри в обох півфіналах розвивався практично за ідентичним сценарієм. Нагадаємо, збірна України, яка знову у півфіналі грала проти команди Молдови, у першому таймі зробила три заноси і, хоча не реалізувала жодну з трьох спроб, на перепочинок пішла за цілком комфортних цифр на табло — 15:0. Італійки в свою чергу у грі з грузинками, так само за помітної переваги над суперницями, перший тайм виграли — 10:0.
Здавалося, в кожному з цих матчів другий тайм перетвориться на формальність, де команди будуть берегти сили перед вирішальними медальними матчами — «бронзовим» та «золотим» фіналами. Однак, як засвідчив хід розвитку подій по перерві, знову ж таки в обох іграх, виявилося, що фаворити й справді заспокоїлися, певно вважаючи, що путівка у фінал від них нікуди не дінеться. Натомість іншої думки були обидва андердоги — і молдаванки, і грузинки виявилися налаштованими боротися до кінця. Як наслідок, в обох матчах другі тайми пройшли дуже цікаво та інтригуюче, а доля путівок у фінал залишалася невизначеною до самого завершення поєдинків. В підсумку, і «Скуадра Адзурра», і «синьо-жовта» команда переможний рахунок зберегли — 10:7 та 15:14 відповідно. Однак при цьому змушені були витратити як фізичних сил, так і нервових клітин значно більше, ніж планували…
Додамо, що в «малому» фіналі другого туру збірна Молдови не змогла потішити своїх вболівальників, програвши на своєму полі грузинкам з рахунком 7:17. Тож саме команда Грузії стала третьою за підсумками другого туру. Однак за сумою обох турів бронзовий комплект медалей Євро-2026 завоювала збірна Молдови. А тепер перейдемо до головного поєдинку континентального форуму — другого і вирішального очного протистояння збірних України та Італії, на яке обидві команди виходили, уже виконавши головне завдання на цьогорічний сезон — завоювали путівки до елітного Дивізіону Championships на 2027 рік.
Зазначимо, що тренерський штаб збірної України привіз на другий тур до Кишинева той самий склад, який виграв три тижні тому першу частину Євро-2026. Щоправда, у фінальній грі своїм партнеркам по команді через ушкодження не могла допомогти Єлизавета Гільтайчук. Натомість у «Скуадри Адзурри», в порівнянні зі складом, що грав у Макарській, в Кишинів відбулося дві зміни. Замість Крістіни-Камілли Коне та Лаури Паганіні, до столиці Молдови приїхали Тереза-Софія Блашковіч і Рубіна-Емма Грассі.
М’яч у гру ввели італійки і на полі одразу зав’язалася рівна боротьба, в якій кожна з команд намагалася нав’язати супернику свою гру. Та вже на 2-ій хвилині сталася подія, яка могла суттєво вплинути на подальший розвиток подій у принциповому протистоянні. Арбітр зустрічі Алана Керр з Ірландії побачила надмірну жорсткість у грі Аліни Єфремової і показала четвертому номеру збірної України жовту картку — «синьо-жовті» на дві хвилини залишилися у чисельній меншості. Втім, італійки більшість в одного гравця не реалізували. Більше того, заволодівши м’ячем, наші красуні зіграли дуже грамотно у тактичному плані. Вони не йшли вперед, а комбінували в середній третині поля, тим самим «вбиваючи» ігровий час, аби не надати суперницям жодного шансу скористатися своєю чисельною перевагою.
А коли штраф у Аліни Єфремової закінчився, українки включили свій фірмовий високий пресинг,який в черговий раз приніс позитивний результат. Гравчині «Скуадри Адзурри» під тиском припустилися помилки і арбітриня призначили вільний для «синьо-жовтих». Наші дівчата швидко розіграли комбінацію, в заключній фазі якої Вікторія Шепель лівіше середини прорвала захист суперниць і поклала спробу. Єлизавета Гаврилова пробиваючи стандарт з не самої простої позиції, у ворота не влучила. Втім, на табло стадіону «Динамо» з’явилися цифри 5:0 на користь збірної України і це не могло не тішити її вболівальників.
До завершення першого тайму, як і в першій половині другого, на полі продовжувала тривати рівна боротьба. Звісно, українки в першу чергу намагалися не підпускати італійок на небезпечну відстань до своєї залікової зони. При цьому, «синьо-жовті» при першій нагоді відповідали контратаками, шукаючи свій шанс вдруге покласти спробу. Увесь цей час захист обох команд був надійним, тож мінімальна перевага нашої команди залишалася незмінною. Але наприкінці 12-ої хвилини матчу підопічні Лейли Пеннетти, вигравши в середині поля свою сутичку, організували масовану атаку по центральній осі ігрового майданчика. Щоправда, першу хвилю наступу, поклавши не без проблем на газон Ніколь Мастранджело, українки зупинили. Однак ліквідувати небезпеку повністю, на превеликий жаль, їм не вдалося. 11-ий номер «Скуадри Адзурри», уже перебуваючи спиною на газоні, зуміла все ж віддати передачу Гаї Бусо, яка на швидкості проскочила трьох українок і втекла до нашої «заліковки». Рахунок став рівним — 5:5, але в італійок був ще шанс реалізувати спробу і тим самим вийти вперед. Позиція для влучного удару зі стандарту була не сама проста, але цілком забивна. Однак Мартіна Бусана у ворота не влучила — м’яч пройшов повз дальню від восьмого номера італійок стійку воріт.
До завершення другого тайму обидві команди діяли дуже обережно, зосередивши головну увагу на безпеці своєї залікової зони. Тож свисток арбітрині про завершення другого тайму гри зафіксував рівновагу в рахунку — 5:5. А значить переможця довелося визначати в овер-таймі, де згідно з правилами, команди грають до першої результативної дії.
Додатковий час ударом з центра поля розпочали українки. Італійки заволодівши м’ячем, одразу розпочали масований тиск на нашу оборону і доволі близько наблизилися до залікової зони «синьо-жовтих». Команда Лейли Пеннетти була дуже близькою до мети, але підопічні Артема Глинки, виявивши неймовірні бійцівські якості, не дозволили суперницям поставити переможну крапку. Зрештою, боротьба характерів та сили духу двох команд завершилася тим, що Гіада Мацца зіграла вперед рукою і м’яч перейшов до наших красунь.
Отримавши свій шанс на атаку, гравчині збірної України не стали форсувати події. Красиво розігруючи м’яч з переводом його з одного флангу на інший, вони максимально наблизилися до залікового поля суперниць і навіть занесли його в «заліковку». Однак італійки неймовірними зусиллями так і не дозволили Вікторії Шепель покласти ігровий снаряд на газон. Арбітриня у підсумку, згідно з правилами, призначила сутичку для наших суперниць на лівому фланзі їхньої оборони, в лічених метрах від італійської «заліковки». Гравчині «Скуадри Адзурри» заволоділи м’ячем, який підібрала Ніколь Мастранджело. Однак на неї, немов коршуни, кинулися одразу Тетяна Мороз, Оксана Пасічко та Катерина Сорокіна, які спільними зусиллями буквально винесли 11-го номера італійок за бокову лінію. Тож далі вже українки мали вводити м’яч у гру з аута.
Катерина Сорокіна вкинула ігровий снаряд у коридор між двома «ліфтами», які вибудували кожна з команд, а боротьбу на другому поверсі виграла Тетяна Мороз. Заволодівши м’ячем, українки «віялом» за участі Катерини Сорокіної, Єлизавети Гаврилової та Вікторії Шепель перевели гру на лівий фланг нашої атаки, де Наталія Мазур, отримавши уже на ходу м’яч, зі швидкістю світла пролетіли повз суперниць по самісінькій бровці і за лічені секунди поклала, можливо, наразі найголовнішу спробу у своїй ігровій кар’єрі! І тут же за мить опинилася в обіймах партнерок! На табло загорілися переможні для збірної України цифри — 10:5! А далі були святкування та нагородження, впродовж якого наші красуні отримали спочатку нагороди і трофей за перемогу на другому турі континентального форуму, а десь за чверть години й золоті медалі та красень-кубок за звитягу на Євро-2026 у Дивізіоні Trophy. Тепер на збірну України у 2027 році чекатиме іспит виступом у елітному Дивізіоні Championships.
Оксана Пасічко
Додамо, що головний індивідуальний приз (MVP — найкращого гравця) другого туру в Кишиневі отримала українка Оксана Пасічко, з чим ми її щиро вітаємо. Та головне, що командний трофей завоювала національна збірна України!
Автор Іван Дупнак
